Українська виробнича
асоціація живих напоїв

Стандарти якості

Регламентація якості та безпеки напоїв в Україні проводиться на підставі законів України:

  • «Про безпечність та якість харчових продуктів»,
  • «Забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (1997),
  • «Про захист прав споживачів» (1991)

та інших методичних і нормативних документів (гігієнічних нормативів, санітарних норм і правил, методичних вказівок).

Регулювання якості продукції в Україні здійснюється низкою державних структур, які забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів, а також проведення державного контролю та нагляду за їх виконанням. Це:

  • Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я;
  • Державна санітарно-епідеміологічна служба України;
  • центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства;
  • Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України;
  • центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Напої (вода, соки, нектари, безалкогольні напої, алкогольні напої, слабоалкогольні напої) належать до групи продуктів з низьким ступенем ризику для здоров’я. Дослідження таких харчових продуктів здійснюється один раз на рік.

Алкогольні напої, що поступають у мережу, супроводжуються документами відповідно до законодавства: це – товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікати відповідності, видані Українською національною системою сертифікації (УкрСЕПРО), або їхні копії, скріплені підписом та печаткою суб’єкта, який відпустив товар; документи, що підтверджують належну якість напоїв (або їхні копії, скріплені підписом і печаткою постачальника).

Вся продукція слабоалкогольного сегменту (САН), яка надходить у роздріб, також має сертифікати відповідності. Правила торгівлі САН встановлено в розділі 7 «Безалкогольні та слабоалкогольні напої» наказу Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України «Про затвердження Правил продажу продовольчих товарів» від 28.12.94 р. N 237. Так, САН приймають за такими умовами: якість, кількість місць, об’єм, стан маркування. Якість перевіряють за органолептичними показниками (зовнішній вигляд, прозорість, колір, запах, смак). Підприємствам роздрібної торгівлі заборонено приймати САН без етикеток, з очевидними ознаками пошкодження  упаковки (тріщини, відколи горлечка), зіпсованою закупоркою, загальним помутнінням, осадом, сторонніми домішками, нехарактерним запахом і смаком.

Згідно з наказом Мінагрополітики було розширено функції спеціалізованих дегустаційних комісій, створених на підприємствах-виробниках харчової продукції або на базі їхніх об’єднань. Їм делеговані повноваження центральних галузевих дегустаційних комісій, що стосуються оцінки якості таких напоїв, як спирт, горілка, горілка особлива, лікеро-горілчані та слабоалкогольні напої; пиво, безалкогольні, слабоалкогольні напої, мінеральні і питні води, сиропи та концентрати.

Це значно спростило порядок передачі згаданих товарів на реалізацію, адже дозволило скоротити адміністративні бар’єри і фінансове навантаження на компанії-виробники, покращити умови для підприємництва в Україні та підвищити інвестиційну привабливість харчової галузі.

Сьогодні виробники оснащують свої виробництва високотехнологічними лабораторіями, які виконують функції контролю сировини та допоміжних матеріалів, технологічного процесу, і таким чином забезпечують технологів і працівників цехів достовірною інформацією про всі якісні характеристики продукції і проходження технологічного процесу.

Зокрема, лабораторія відділу технологічного контролю відстежує параметри готової продукції, і тільки вона дає право на відвантаження продукції в торгову мережу. Якісне посвідчення, видане ВТК, це документ, що гарантує відповідність продукції діючим стандартам. Радіологічна лабораторія проводить контроль всієї сировини і готової продукції щодо вмісту радіоактивних елементів. Експериментальна лабораторія досліджує нові технології та розробляє нові продукти.

Сьогодні в Україні підприємства дотримуються таких міжнародних систем якості:

  • ISO 9000 (Система менеджменту якості)
  • ISO 22000 (Система менеджменту безпеки харчової продукції).

На відповідність цим стандартам продукція проходить перевірку за наступними параметрами:

  • Перевірка компонентів бізнес-системи підприємства;
  • Загальні питання технологічного процесу (оцінка об’єкта; моніторинг і ведення документації; навчання; список продукції, виробничі лінії і технологічні схеми; критичні контрольні точки (ККТ); критичні межі для ККТ; валідація процесу; контрольні записи по ККТ; упаковка та маркування; зберігання і транспортування готової продукції);
  • Контрольний обхід на зустріч технологічному потоку (оцінка виробничого об’єкта; оцінка продукції; оцінка виробничого обладнання; оцінка працівників підприємства та адміністративних співробітників; оцінка побутових приміщень; оцінка сировини);
  • Оцінка виробничої території (зовнішнє середовище, проектувальне рішення і конструкція будівель; зонування і поділ; служби забезпечення об’єкта);
  • Харчові добавки (сертифікати; технічні умови; застосування їх у продукції, що випускається; маркування);
  • Нехарчові хімічні реагенти (приймання і зберігання);
  • Пакувальні матеріали (сертифікати; зберігання);
  • Дезінфекція та боротьба зі шкідниками (регламент і графік дезінфекції; регламент і графік боротьби зі шкідниками; бар’єри проти шкідників);
  • Нормативна база для ефективних систем управління якістю та безпекою продукції, що випускається (законодавство в галузі харчових продуктів; інші нормативні акти та порядок їх використання в роботі підприємства);
  • Вимоги до знань і навичок інспекторів харчових продуктів (досконале знання законодавства в галузі харчових продуктів і відповідних нормативних актів; загальна інформація про безпеку і якість харчових продуктів; необхідна практика санітарії, гігієни та боротьби з шкідниками; методи перевірки; комунікативні та інші навички; сертифікати про базову професійну освіту і вимоги до підвищення кваліфікації);
  • Політика підприємства щодо забезпечення дотримання і виконання вимог до підвищення кваліфікації;
  • Реакція на невідповідності та порушення (план коригувальних заходів; подальша робота по коригувальних мір та підтвердження їх ефективності; завершення коригувальних заходів);
  • Дії по забезпеченню дотримання норм у процесі оскарження (політика і принципи забезпечення; відгуки продукції; процес оскарження)

Раз на три роки підприємства проходять сертифікаційний (ресертіфікаційний) аудит, потім наглядовий аудит два роки поспіль з періодичністю один раз на рік.

У даній системі управління якістю та безпекою на підприємствах харчової сфери кінцева відповідальність за безпеку харчової продукції лягає не на контрольно-наглядовий орган і не на споживача, а на виробника і торгово-роздрібних операторів. Наявність сертифікованого підприємства за вимогами цих стандартів говорить про те, що система виробництва включає оптимально розроблений і дієвий механізм примусу, в результаті якого споживач гарантовано отримує якісну і безпечну продукцію.

Завдяки складності технології виробництва і багатоступеневій системі контролю якості на виробництвах, САН в промислових масштабах неможливо підробити. Фальсифікату цієї продукції в Україні практично немає.